Публікації

Особисті прохання клієнтів: етичний аспект

Наша фірма, як і будь яка інша, є певною соціальною групою людей, яка складається з працівників та роботодавців. Відповідно наша соціальна групка є частиною суспільства і не може бути ізольованою від життя суспільства і перебувати в парникових умовах. Тим більше неможливо, не потрібно і навіть шкідливе саме бажання обмежити спілкування з зовнішнім світом лише віконцем каси. Своєю місією ми вважаємо допомагати людям уникнути помилок при прийнятті рішень, так би мовити, допомогти не спіткнутись на життєвому шляху наскільки це в наших силах. На моє переконання, кожна професія дана не для збагачення, а найперше для служіння людям. Тому було б неприродно відмовляти в особистому проханні працівника клієнта під будь-яким приводом, якщо тільки не конфлікт інтересів. Такий підхід і практику вважаю корисними, навіть якщо це не приводить до матеріальних вигод.
Кожна людина обдарована певними якостями і, відповідно кожен з нас має певне покликання чи мету, визначену Тим хто нас обдарував, щодо виконання нашої праці. Тому важливим є те кого ми вважаємо своїм справжнім босом. Якщо би нашим босом був Творець, то чи не намагалися б ми бути більш відданими своїй праці? Якщо ми, щодня, приступаючи до роботи будемо відповідати собі на дуже важливе питання: для кого я працюю, то нам легко буде знайти відповідь іна питання: як діяти отримавши «особисте прохання» від представника клієнта. Деколи можна зустріти штучні, надумані правила ділової етики котрі обмежують працівників в наданні безоплатної допомоги родичам. Наївно було б сподіватись на ефективність таких обмежень. Мені видається, що краще заохочувати до відкритості, а відтак до узгодженості використання ресурсів компанії для надання такої допомоги. Це дає більше можливості залишатись чесним по відношенню до роботодавця і не приховувати певну інформацію. Ми живемо в епоху «відносної чесності», коли люди формулюють власні стандарти які можуть змінюватись залежно від обставин.
Творець же вимагає від нас абсолютної чесності, бо навіть дріб’язкова нечесність, чи «неправда заради добра» може бути небезпечною.
Хороші вчинки залишаються хорошими, навіть якщо їх ніхто не робить. Погані вчинки залишаться поганими, навіть якщо це будуть робити всі.

Олег Яким’як
Керуючий партнер, адвокат ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»
Український юрист №6 червень 2013