Публікації

Вчора ваше — сьогодні наше.
Як боротися з рейдерством?

Деякі законодавчі зміни полегшили рейдерам життя. Тож як вберегти своє майно?

Стосовно законопроекту № 5067 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів», поданого Мінюстом.

Запитання:

1)На вашу думку які недоліки містить даний законопроект? На що б ви хотіли звернути увагу авторів закону?

Запропоновані Проектом Закону України № 5067 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів» від 05.09.2016 р. зміни містять ряд нововведень, які, як передбачається, дозволять зменшити ризик рейдерства в нашій країні. Серед нововведень необхідно, зокрема, відзначити запровадження Мінюстом механізму контролю у сфері державної реєстрації прав та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій у відповідних державних реєстрах. Ймовірно, такий механізм міг би стати дієвим способом протидії рейдерству та застерігав би суб’єктів державної реєстрації проти протиправних дій, проте нажаль детальний порядок проведення контролю законопроектом не прописаний. Передбачається, що порядок проведення постійного моніторингу реєстраційних дій має бути визначений Мінюстом. З огляду на зазначене, на даному етапі, до затвердження відповідного порядку та здійснення його правової оцінки, важко спрогнозувати ефективність (або неефективність) методу запровадження постійного моніторингу реєстраційних дій.

Також, важливим нововведенням, яке передбачене законопроектом, є запровадження особливого порядку проведення реєстраційних дій щодо речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішень судів, а саме: шляхом передачі судового рішення, яке набрало законної сили, від Державної судової адміністрації України до державного реєстратора, без необхідності звернення заявника із відповідною заявою про внесення змін до Державного реєстру прав. Такий порядок полегшує процедуру реєстрації для заявників та дозволяє мінімізувати ризик корупційних схем або реєстрації права власності на підставі підроблених судових рішень. Проте, хотілось би звернути увагу авторів законопроекту на певні особливості набрання законної сили судових рішень. За загальним правилом, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після завершення строку на його апеляційне оскарження або після закінчення розгляду апеляційної скарги. Здавалось би, що все логічно та зрозуміло, але насправді непоодинокі випадки, коли строк на апеляційне оскарження може бути пропущений з поважних причин і в такому випадку суд за клопотанням апелянта може його поновити. Крім того, перед подачею та отриманням апеляційної скарги, може пройти певний час доки апеляційна скарга дійде до суду, а суд своєю ухвалою прийме її до провадження. За цей проміжок часу, державний реєстратор, після закінчення строку відведеного на подачу апеляційної скарги, може отримати інформацію про набрання рішенням законної сили від Державної судової адміністрації та буде зобов’язаний внести запис до Державного реєстру прав, який фактично позбавляє законного власника права власності на його майно. У зв’язку з цим, вважаємо за необхідне запровадження спрощеного порядку внесення змін до записів Державного реєстру прав або автоматичного внесення змін до Державного реєстру прав, в разі отримання відомостей про прийняття до провадження апеляційної скарги.

2)Чи справді завдяки цьому закону вдасться побороти рейдерство? На вашу думку які позитивні моменти має законопроект?

Серед позитивних моментів нового законопроекту необхідно відзначити звуження принципу екстериторіальності до меж АР Крим, області, міст Києва та Севастополя, позбавлення можливості здійснення державної реєстрації нотаріусами незалежно від місцезнаходження майна, уточнення порядку державної реєстрації прав, введення обов’язку нотаріального засвідчення підписів фізичних осіб на рішеннях уповноважених органів управління юридичної особи, установчих документах, передавальних актах та розподільчих балансах, заявах про вихід із товариства, та введення кримінальної відповідальності за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На нашу думку, такі зміни до законодавства, дозволять зменшити ризик незаконного заволодіння нерухомого майна та самими підприємствами. Водночас, повністю виключити можливість актів рейдерства одразу ж із прийняттям законопроекту № 5067 не вбачається реальним. В більшості випадків безпека бізнесу залежить від належного і добросовісного виконання своїх обов’язків державними реєстраторами та здійснення ретельного контролю за діяльність державних реєстраторів із боку Міністерства юстиції України.

Артем Білоусов
Юрист ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»
Портал «РАКУРС» від 05.10.2016