УКР | ENG

Публікації

Публікації

У боржників автоматично будуть списувати кошти з рахунків: як це працюватиме

Віднедавна банки автоматично почали списувати з рахунків українців заборгованості. До системи автоматичного списання поки що приєдналися лише сім банків, але очікується, що згодом їх стане 62.

Що змінилося для боржників

Уся історія із моментальним арештом і списанням коштів боржників почалася із затвердження Міністерством юстиції України своїм наказом від 16 квітня 2019 року № 1203/5 Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів (далі - Порядок).

На виконання Порядку ДП «Національні інформаційні системи» розробило прикладний програмний інтерфейс (АРІ), що забезпечує електронну інформаційну взаємодію між виконавцями та банками через відповідні електронні системи.

Наказом Міністерства юстиції України від 23 березня 2021 року № 1061/5 (далі - Наказ № 1061/5) були внесені зміни до Порядку, якими розширено процедуру автоматизованого арешту коштів на всі виконавчі провадження, а не лише на ті, що стосуються стягнення аліментів. Наказ № 1061/5 набрав чинності 6 квітня 2021 року.

Слід зазначити, що деякий період після забезпечення реалізації Порядку (приблизно з літа 2020 року) та до прийняття відповідного Наказу № 1061/5, виконавці практикували автоматизований арешт коштів також у виконавчих провадженнях, які не стосуються стягнення аліментів, що схвалювалося Міністерством юстиції України.

Тому можна справедливо стверджувати, що Наказ № 1061/5 на законодавчому рівні закріпив ті відносини, які вже існували до його прийняття.

Зазначені нормативно-правові акти надають можливість виконавцеві (як приватному, так і державному) накласти арешт на кошти боржника, які перебувають на банківському рахунку, протягом 1-2 робочих днів.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний повідомляти боржника про винесення постанови накладення арешту. Проте, таке повідомлення здійснюється шляхом відправлення постанови боржнику на його поштову адресу, зазначену в виконавчому документі (судовому виконавчому листі чи постанові про накладення штрафу). У зв’язку із тим, що поштове відправлення зазвичай прямує довше 1-2 робочих днів, боржник найімовірніше отримає повідомлення від виконавця вже після того, як накладено арешт (не говорячи вже про випадки, коли поштові відправлення «губляться» або виконавець ігнорує вимогу про відправлення постанови).

Водночас, усунути ризики «несподіваного» арешту та списання коштів, про який боржник інколи навіть не підозрює, можна шляхом періодичних перевірок наявності відкритих виконавчих проваджень щодо себе у Єдиному реєстрі боржників (за посиланням: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors), Автоматизованій системі виконавчого провадження (за посиланням: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) або за допомогою додатку «Дія», де розміщується інформація про виконавчі провадження.

Додатково, слід зазначити, що наразі система автоматизованого арешту запроваджена не в усіх банках України.

Згідно з повідомленнями представників Міністерства юстиції України на сьогодні до системи автоматизованого арешту підключено 7 банків, 44 банки підключені до тестового середовища, 11 банків здійснюють підготовчі дії для підключення. Досить поширені серед клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк» (який обслуговує проект Monobank) були підключені до системи ще влітку 2020 року.

Як це буде працювати

Відповідно до Порядку (із врахуванням змін, внесених Наказом № 1061/5) процедура автоматизованого накладення арешту на кошти боржника зводитиметься до наступних кроків:

  • 1. Виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) створює вимогу на отримання інформації стосовно рахунків боржника;
  • 2. Вимога стає доступною банкам після її підписання (кваліфікованим електронним підписом);
  • 3. Не пізніше ніж за годину робочого часу після отримання вимоги в інформаційній системі банку формується інформація стосовно наявності та стану рахунків, яка негайно відправляється до АСВП;
  • 4. Виконавець за допомогою АСВП виносить постанову про арешт коштів;
  • 5. У цей же день постанова стає доступною для завантаження банками (інформаційні системи банків один раз на годину протягом робочого часу виконують запит щодо наявності постанови виконавця про арешт коштів для її виконання);
  • 6. Після отримання постанови про арешт коштів інформаційні системи банків негайно інформують відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур згідно з внутрішніми правилами банку;
  • 7. Відповідальна особа банку виконує постанови про арешт коштів у порядку їх надходження, а результат розгляду постанови надсилається до АСВП.
  • 8. У разі наявності коштів на рахунку Виконавець через АСВП формує і надсилає відповідним банкам платіжну вимогу на списання коштів, яку банки виконують.


До запровадження автоматизованого арешту коштів кроки процедури накладення арешту на кошти боржника виглядали схоже, проте всі дії здійснювалися виконавцями та банками шляхом поштового листування і за відсутності таких скорочених строків реагування банку.

Так, наприклад, згідно із п. 3.10. Правил зберігання, захист, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених Постановою Правління НБУ від 14 липня 2006 року № 267, інформація стосовно наявності та/або стану рахунків боржника надається у строк, установлений державним або приватним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, ці Правила не охоплюють випадки, коли виконавці у своїй вимозі не зазначають строк надання інформації. У даному випадку банки мають дискрецію щодо визначення відповідного строку.

Окрім того, значні затримки виникали у зв’язку з постійним листуванням поштою, оскільки після підготовки вимоги чи постанови виконавець зазвичай передавав лист відповідальним працівникам виконавчої служби для відправлення у банк, найчастіше поштові відправлення виконавча служба здійснювала у певні дні, далі лист кілька днів йшов до банку, після надходження листа до банку деякий час витрачався на розподіл виконавця відповідної вимоги/постанови, а далі відповідь банку надсилалася у такому ж режимі.

Слід зазначити, що на практиці виконавці часто, не отримавши інформацію у банках щодо стану рахунків, одразу надсилали в усі українські банки постанову про арешт коштів. Такі дії не заборонені Законом України «Про виконавче провадження», при цьому, арешт здійснювався за такою схемою швидше, адже виконавець не повинен чекати на інформацію про стан рахунків. Ті банки, в яких рахунки не відкриті, відмовляли у накладенні арешту. Проте, навіть така схема займала більше часу, ніж при здійсненні автоматизованого арешту.

Процедура автоматизованого арешту та списання коштів - необхідний і важливий інструмент для захисту кредитора при виконанні судових рішень, та окрім того, стимулюватиме боржників вчасно та добровільно сплачувати штрафи згідно із постановами державних органів (у тому числі, при порушенні правил ПДР).

Впровадження відповідної процедури не мало б призвести до помилкових списань коштів з рахунків боржників, якщо система забезпечить належний ступінь захисту від зовнішнього втручання.

Сайт телеканалу новин «24»

Вікторія Гетьман
Старший юрист ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»
для сайту телеканалу новин «24» від 21 квітня 2021 року

Назад