Публікації

Рахунок – в наручниках

Арешт коштів на банківському рахунку може торкнутися кого завгодно. Наприклад, за неоплачений штраф або непогашений кредит. Та найнеприємніше є те, що банки блокують гроші на вимогу виконавчої служби майже моментально. Тоді як на те, щоб зняти такий арешт, можуть піти тижні та навіть місяці.

1. Чому це стало трендом зараз? Що змінилося? З'явилися якісь нові закони? На підставі якої нормативно-правової бази відбувається таке блокування?

2. Яким чином ВС отримує дані про рахунки? Таке враження, що дані підтягують через Дію? Або є інші варіанти?

3. За якою схемою відбувається блокування? Умовно кажучи: є першопричина (несплачений штраф), виконавча служба отримує про нього інформацію, звертається в банк і той блокує рахунок?

Слід зазначити, що основним тригером описаних подій стало прийняття 3 липня 2018 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-VIII (далі – Закон № 2475-VIII).

Даним Законом № 2475-VIII були внесені зміни, у тому числі, до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (ч. 1,2 ст. 62-1) та Закону України «Про виконавче провадження» (ч. 3 ст. 9, ч. 5 ст. 8), згідно із якими впроваджені наступні новели:

1. Передбачено, що при відкритті та закритті рахунку на ім’я фізичної особи банки зобов’язані перевірити, чи внесена відповідна особа до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ). Якщо особа внесена до ЄРБ, банк зобов’язаний повідомити виконавчу службу / приватного виконавця про факт відкриття або закриття банківського рахунку.

Більш того, зазначеним Законом № 2475-VIII було зобов’язано Національний банк України протягом 6 місяців з дня набрання ним чинності забезпечити перевірку інформації щодо наявності відкритих до набрання чинності цим законом рахунків у банках на ім’я фізичних осіб, внесених до ЄРБ, та повідомлення про це відповідальної виконавчої служби / приватного виконавця.

2. Визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від банку щодо рахунків зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на кошти на відповідних рахунках.

3. Передбачено підставу для запровадження автоматизованої системи виконавчого провадження, яка забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів. З метою реалізації даної зміни, Міністерство юстиції України наказом від 16.04.2019 № 1203/5 затвердило «Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів» (далі – Порядок).

На виконання Порядку ДП «Національні інформаційні системи» розробило прикладний програмний інтерфейс (АРІ), що реалізує електронну інформаційну взаємодію автоматизованої системи виконавчого провадження з інформаційними системами банків.

Якщо коротко, згідно із положеннями Порядку процедура накладення арешту на кошти боржника зводиться до наступних кроків:

1. Виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) виносить постанову про арешт коштів та накладає на неї кваліфікований електронний підпис;
2. У цей же день постанова стає доступною для завантаження банками (інформаційні системи банків один раз на годину протягом робочого часу виконують запит щодо наявності постанови виконавця про арешт коштів для її виконання);
3. Після отримання постанови про арешт коштів інформаційні системи банків негайно інформують відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур згідно з внутрішніми правилами банку;
4. Відповідальна особа банку виконує постанови про арешт коштів у порядку їх надходження, а результат розгляду постанови надсилається до АСВП.

При цьому, хоча формально зазначений Порядок стосується лише виконавчих проваджень щодо стягнення аліментів, на практиці процедура автоматизованого арешту коштів застосовується виконавцями в усіх виконавчих провадженнях.

Слід зазначити, що Мін’юст схвалює відповідні дії виконавців, цілком справедливо обґрунтовуючи це тим, що відповідно до статей 18, 28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцям дозволено надсилати до банків постанови про арешт коштів у формі електронних документів, а банки зобов’язані такі постанови приймати.

Згідно із останніми коментарями представників Мін’юсту, станом на 22 липня 2020 року лише дві банківські установи - АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк» (який обслуговує проект Monobank) - приєднались до системи автоматизованого арешту коштів.

Отже, у зв’язку із наведеними змінами, спрямованими на автоматизацію процесу виконавчого провадження, процедура отримання виконавцями інформації про рахунки боржників та накладення арешту значно спростилась і пришвидшилась. Адже банки одразу повідомляють виконавця про відкриття боржником рахунку, а накладення арешту на кошти шляхом обміну електронними документами наразі може реалізовуватись протягом кількох днів, порівняно із минулою процедурою, яка передбачала листування поштою та могла займати до 30 днів та більше.

4. Наскільки законно блокувати все, а не суму заборгованості по оплаті штрафу або чогось подібного?

На нашу думку, накладення арешту на всі кошти на рахунках, не залежно від суми заборгованості, суперечить законодавству України. Проте, в даному випадку, слід говорити швидше про неправомірність дій виконавця, аніж банку, що пояснюється таким.

Згідно із ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження. Відповідно до п. 9.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі.

З наведеного випливає, що банк накладає арешт на конкретну суму боргу лише в тому випадку, якщо виконавець зазначив цю суму у постанові про накладення арешту. Якщо сума, на яку банкові слід накласти арешт, у постанові виконавця не зазначена, банк блокує всі кошти на усіх рахунках боржника.

В свою чергу, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 8 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.2012 № 512/5, виконавець зобов’язаний у постанові про арешт коштів зазначати суму коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

5. Хто взагалі знаходиться в групі ризику? Можна, наприклад, скласти якийсь перелік, кому блокування рахунку загрожує в першу чергу та за які «гріхи»?

Досить складно навести чіткий перелік боржників, які перебувають в групі ризику щодо арешту коштів на банківських рахунках, проте можна окреслити деякі категорії.

Так, оскільки саме автоматизований арешт коштів відповідно до Порядку відбувається досить швидко, коли боржник ще скажімо не встиг зреагувати на наявне виконавче провадження або взагалі не отримав відомостей про відкриття виконавчого провадження, перш за все в групі ризику перебувають боржники-клієнти банків, які приєднались до системи автоматизованого арешту (як було зазначено вище, наразі це АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк»).

Окрім того, так як формально Порядок перш за все стосується боржників за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів, таку категорію також слід відносити до групи ризику.

Водночас, усунути ризики «несподіваного» арешту коштів, про який боржник інколи навіть не підозрює, можна шляхом періодичних перевірок наявності відкритих виконавчих проваджень щодо себе у Єдиному реєстрі боржників, Автоматизованій системі виконавчого провадження або за допомогою додатку «Дія», де розміщується інформація про виконавчі провадження.

6. Як знімати блокування рахунків / карт? Як це довго може відбуватися? Які способи існують, та в чому переваги-недоліки кожного з них?

Для зняття арешту коштів, накладеного виконавцем, варто сплатити суму заборгованості та звернутись до виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження, надавши підтверджуючі документи сплати заборгованості.

При цьому, якщо арешт коштів був накладений одним із банків, які приєднались до системи автоматизованого арешту, у заяві варто, зазначити прохання винести та надіслати банкові постанову про закінчення виконавчого провадження у формі електронного документа відповідно до статей 18, 28 Закону України «Про виконавче провадження». У такому випадку, зняття арешту триватиме значно швидше, порівняно із процедурою, що передбачає відправлення постанови виконавця поштою.

При цьому, якщо арешт накладений банком, який не приєднався до системи автоматизованого арешту, рекомендуємо запропонувати виконавцеві передати постанову щодо закінчення виконавчого провадження самостійно наручно у банк.

Вікторія Гетьман
Старший юрист ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»
журнал «Деньги» №19-20(418-419) від 22.10.2020

Назад