УКР | ENG

Публікації

Публікації

Судові виконавці зможуть отримувати закриту раніше інформацію про банківські рахунки та заощадження громадян

Довгі роки вважалося, що фундаментом будь-якої банківської системи є довіра вкладників, заснована на непорушності банківської таємниці. Однак часи змінюються, та інформація про ваші рахунки та суми, якими ви володієте, стає доступна все більшому колу осіб. Національний банк України вніс зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління НБУ від 14 липня 2006 року № 267. Таким чином Нацбанк дозволив банкам відкривати судовим виконавцям дані про суми на рахунках боржників.

1. Нові правила поширюються на всіх виконавців або лише на державних?

Відповідно до ч. 6 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки зобов’язані розкривати інформацію щодо фізичних і юридичних осіб, яка містить банківську таємницю, на письмові вимоги як органів державної виконавчої служби, так і приватних виконавців.

Відповідно, нова Постанова Правління НБУ від 12 лютого 2021 року № 18, якою було уточнено порядок надання банками інформації стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, поширюється однаково на державних та приватних виконавців.

2. Які підстави є достатніми для запиту виконавця на розкриття банківської таємниці, тобто інформації про наявність рахунку та коштів на ньому?

Як випливає із положень ч. 6 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», достатньою підставою для запиту виконавця (як державного, так і приватного) до банку з вимогою надати інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків боржника є наявність відкритого виконавчого провадження щодо відповідного боржника.

3. Чи потрібно для розкриття інформації виконавцю рішення суду?

Органи державної виконавчої служби та приватні виконавці є самостійними суб’єктами, які перелічені серед переліку органів, на чий запит/вимогу банки зобов’язанні розкривати банківську таємницю (ч. 6 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Відповідно, для отримання банківської таємниці щодо боржника ні виконавцям, ні банку не потрібно отримувати рішення суду, достатньо належним чином оформленої вимоги виконавця, що є цілком логічним з огляду на завдання виконавчого провадження – швидке та ефективне виконання рішення суду.

4. Яка саме інформація щодо рахунків може бути надана банком виконавцю (баланс, транзакції, звідки та куди перераховувалися гроші і т.д.)?

Згідно з ч. 6 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» виконавцям надається інформація стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також інформація щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа.

Слід зазначити, що нова Постанова Правління НБУ від 12 лютого 2021 року № 18 не змінює перелік інформації, яка надається банками на вимогу виконавця. Постанова лише уточнює, що слід вважати «інформацією стосовно наявності та/або стану рахунків боржника», а саме: це номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які наявні на таких рахунках.

Тобто, можливості виконавця щодо розкриття банківської таємниці досить широкі, адже виконавець може отримати інформацію про номери рахунків, залишок коштів на кожному з рахунків, а також потік коштів на рахунках.

5. Які дії або санкції щодо громадян, виконавці зможуть застосовувати на основі інформації, отриманої в банках?

Отримавши інформацію щодо стану рахунків боржника, виконавець може накласти арешт на кошти боржника на одному або на всіх банківських рахунках у межах суми, яка стягується у виконавчому провадженні (у тому числі, виконавчого збору, накладених виконавцем штрафів та ін.), а також звернути стягнення на кошти, наявні на рахунку/рахунках.

Крім того, виконавець може використати отриману інформацію щодо руху коштів на рахунках боржника з метою доведення ухилення боржника від виконання рішення суду в разі звернення до суду з заявою щодо тимчасового обмеження виїзду боржника за кордон (п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Ухилення боржника може бути доведено, наприклад, тим, що до моменту відкриття виконавчого провадження або одразу після його відкриття, кошти були безпідставно виведені з рахунків боржника.

Слід зазначити, що на практиці виконавці часто, не отримавши інформацію у банках щодо стану рахунків, одразу надсилають у всі українські банки постанову про арешт коштів. Такі дії не заборонені Законом України «Про виконавче провадження», при цьому, арешт здійснюється за такою схемою швидше, адже виконавець не повинен чекати на інформацію про стан рахунків. Ті банки, в яких рахунки не відкриті, відмовляють у накладенні арешту.

6. Чи може власник банківського рахунку опротестувати або визнати незаконним розкриття банківської таємниці щодо його рахунків? Якщо може, то в яких випадках?

Оскільки виконавці мають законні підстави для отримання банківської таємниці, найчастіше, у боржників немає реальних та обґрунтованих підстав для оскарження розкриття інформації про стан їх рахунків.

Водночас, банку заборонено надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені в документах, угодах і операціях клієнта банку (ч. 4 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Отже, банк не може надавати інформацію про боржника, якщо він не є клієнтом цього банку, а у разі порушення такої заборони, дії банку можуть бути оскаржені до суду.

7. У розвинених країнах Європи та Америки виконавчі служби також можуть отримувати інформацію про рахунки та фінансовий стан громадян?

Так, в розвинутих європейських країнах виконавці мають право отримувати інформацію щодо стану банківських рахунків боржників (зокрема, в Німеччині, Бельгії, Франції, Нідерландах, Швеції).

Окрім того, у більшості європейських країн діє система автоматизованого арешту коштів боржників, яку в Україні лише 2020 році почали впроваджувати. Так, за інформацією, викладеною на сайті Міністерства юстиції України, при розроблені системи автоматизованого арешту коштів в Україні було враховано досить успішний досвід Хорватії та Португалії, в яких ці системи почали діяти в ще 2011 та 2013 роках.

Портал «Факты и комментарии»

Вікторія Гетьман
Старший юрист ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»
для порталу «Факты и комментарии» від 09 березня 2021 року

Назад