Публікації

Як змінилися штрафи Держпраці після підвищення мінімальної зарплати з 1 вересня

Щодо конкретних сум

Мабуть, більшості вже відомо, що зі змінами до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.09.2020 року мінімальна заробітна плата (МЗП) зросла до 5000 гривень.

Оскільки штрафи за порушення законодавства про працю визначаються залежно від розміру МЗП, яка діє на момент виявлення порушення, з 01.09.2020 року відповідні штрафи Держпраці зросли прямо пропорційно.

До речі, на нашу думку, більш коректно говорити про штрафи «за порушення законодавства про працю», оскільки не лише Держпраці та її територіальні органи уповноважені здійснювати перевірки з подібних питань. Так, заходи контролю з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин здійснюються інспекторами праці органів місцевого самоврядування.

Якщо звернутись до конкретних сум, то наразі діють наступні розміри штрафів:

1. За роботу працівника без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати без нарахування ЄСВ – 50 000 гривень за кожного працівника. При цьому, до юридичних осіб та ФОП, які є платниками єдиного податку 1-3 груп, за вчинення порушення вперше застосовується лише попередження.
   У разі вчинення порушення повторно протягом 2 років доведеться сплатити 150 000 гривень за кожного працівника. При цьому, звертаємо увагу не те, що для застосування підвищеного штрафу, має бути вчинене повторно саме те порушення, за яке роботодавця було притягнено до відповідальності раніше, а не будь-яке інше, що передбачене у переліку. Іншими словами, якщо роботодавець спочатку був покараний за роботу працівника без трудового договору, а наступного року не нарахував ЄСВ, друге порушення не слід вважати повторним.
2. За порушення строків виплати заробітної плати (інших виплат) більш як за один місяць та виплата їх не в повному обсязі – 15 000 гривень (не залежно від кількості працівників).
   У разі усунення даного порушення шляхом виконання припису інспектора праці, штраф не застосовується!
3. За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (до яких, в тому числі належить, проведення індексації заробітної плати, доплати за понаднормову роботу та роботу у нічний час, надання відпусток) – 10 000 гривень за кожного працівника.
   У разі усунення даного порушення шляхом виконання припису інспектора праці, штраф не застосовується!
4. За недопущення до проведення перевірки інспекторами праці або створення перешкод у її проведенні – 15 000 гривень. При цьому, за відповіді дії при проведенні перевірки з питань, вказаних у позиції 1, доведеться сплатити 80 000 гривень.
5. За порушення інших вимог законодавства про працю (до яких, серед іншого, належить коректне оформлення та ведення трудових книжок, особових карток працівників, наявність графіку відпусток, виплата заробітної плати двічі на місяць, розрахунок при звільненні тощо) – 5 000 гривень за кожне порушення. У разі вчинення того ж самого порушення повторно протягом 1 року доведеться сплатити 10 000 гривень штрафу за кожне порушення.
   У разі усунення порушення, виявленого вперше або після спливу 1 року, шляхом виконання припису інспектора праці, штраф не застосовується!

Також додатково звертаємо увагу, що законом встановлено 50 % дисконт для тих, хто сплачує штраф протягом 10 банківських днів з моменту винесення припису.

Про що варто пам’ятати, якщо до роботодавця навідався інспектор праці

Не зважаючи на, те що всі досить давно активно обговорюють мораторії на перевірки, запроваджений так званими «ковідівськими законами», варто розуміти, що під даний мораторій підпадають лише планові заходи, пов’язані з контролем за дотриманням законодавства про працю (п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 533-IX; п. 2 Прикінцевих положень Закону 530-IX). Позапланові заходи ніхто не скасовував. Особливо це актуально пам’ятати з огляду на повідомлення, розміщене на сайті Державного центру зайнятості від 25.08.2020 року, де зокрема зазначено: «З 01.09.2020 заплановано проведення інспекційних заходів у роботодавців, які мають найвищий ризик застосування незадекларованої праці».

Враховуючи те, що інспекційних відвідувань не уникнути, на озброєння пропонуємо врахувати наступні кілька порад, які б змогли захистити права роботодавця:

1. Перш за все, перед проведенням перевірки інспектор праці зобов’язаний: показати своє службове посвідчення, надати копію направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю). Якщо Вам потрібен додатковий час на залучення юристів до проведення перевірки або відповідального працівника, який в момент з’явлення інспектора відсутній, цей час можна отримати, наприклад, шляхом перевірки посвідчення інспектора (за посиланням https://dsp.gov.ua/informatsiia-pro-sluzhbovi-posvidchennia-inspektoriv-pratsi/).
2. Рекомендуємо завжди вимагати надання письмового листа із переліком документів, які хотів би перевірити інспектор. Дану потребу роботодавець може пояснити тим, що документи всі зберігаються у головному офісі компанії, тому він фізично не може в даний момент надати всі документи.
3. Слід пам’ятати, що інспекторам праці заборонено вилучати в об’єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери та їх частини.
4. Також зверніть увагу, що роботодавець має право фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
5. Якщо роботодавець не погоджується із інформацією, викладеною в акті, проте потребує додаткового часу на коректний опис своїх зауважень, рекомендовано в акті зазначити, що зауваження будуть надані протягом 3 робочих днів окремо (як це визначено в п. 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю).
6. Що стосується багатьом відомого питання відсутності належно затвердженого уніфікованого акта перевірки, наразі є судова практика, яка свідчить про перспективність оскарження результатів перевірки через відсутність такого акта (наприклад, Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі № 480/3942/19). Більш того, у даній справі суд відхилив аргументи уповноваженого органу щодо того, що роботодавець мав право вимагати припинення проведення заходу, якщо роботодавець вважав, що посадовими особами використовувалась неуніфікована форма акту. Суд досить влучно зазначив, що про складання за результатами перевірки саме такої форми акта, роботодавець дізнався після проведення перевірки.

Отже, ми б не рекомендували не допускати до перевірки інспектора через відсутність належно затвердженого акта, проте бачимо перспективи оскарження результатів такої перевірки надалі в суді.

портал «Юрліга»

Вікторія Гетьман
Старший юрист ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»
для порталу «Юрліга» від 01.10.2020

Назад