Публікації

Как бизнесу оплачивать коммуналку в коммерческих помещениях жилых домов

На чем могут сэкономить юрлица при оплате коммунальных услуг за помещения в жилых домах

Кожен дисциплінований та свідомий платник, намагаючись розібратись у нюансах та тонкощах формування тарифів за житлово-комунальні послуги, помічав надзвичайно заплутану та складну систему нормативно-правових актів, незрозумілих ролей та дійових осіб цього процесу. Починати дослідження варто з базового документу - Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV. Стаття 13 цього закону визначає, що під в поняття житлово-комунальної послуги входить чотири наступні складові. Перша - комунальні послуги: постачання води, газу, опалення, вивезення відходів; друга - утримання будинків та прибудинкових територій, що включає прибирання, обслуговування ліфтів, поточний ремонт, освітлення будинку; третя - послуги управління будинком, що включає укладення договорів та контроль надання послуг; і, остання, четверта - послуги з ремонту.

Так, наприклад, вартість утримання будинків та прибудинкових територій для міста Києва встановлена Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №668 від 06 червня 2017 року «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)». Відповідно до згаданого Розпорядження тариф для окремо для кожного окремого будинку в місті Києві різний, проте він не має залежності від виду споживача. Отже, незалежно від того, хто сплачує за таку послугу підприємець чи фізична особа тариф має бути однаковим, проте він може бути інакшим для такого ж будинку, що стоїть поруч.

Подібним чином встановлено тарифи на водопостачання, як коментує наявну різницю в цінах Національний регулятор — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) «різний рівень тарифів на підприємствах водопостачання та водовідведення значним чином залежить від місцевих особливостей виробництва та надання цих послуг, а саме: від джерела водопостачання, його віддаленості від споживачів, якості води в джерелі водопостачання, технології очищення, обсягу реалізації послуг водопостачання та/або водовідведення, кількість споживачів, яким надані послуги, стану основних фондів, розгалуженості комунікацій та багато інших факторів, які впливають на величину собівартості тарифів.»

Тарифи за спожиту електроенергію, не є житлово-комунальними послугами і сплачуються окремо. Ці тарифи диверсифіковані в залежності від споживача послуги, їх встановлює виключно національний регулятор — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Роздрібні тарифи на електричну енергію для населення та суб’єктів господарювання єдині усієї території України, але вони залежать від груп споживачів, диференційовані за потужністю, напругою мережі та багатьма іншими характеристиками.

Оксана Гриша,
Юрист ЮФ «Кушнир, Якимяк и Партнеры»
Портал «UBR» от 15.11.2016