Публікації

Практика медиации не заменит суды, сделает их более эффективными – юристы

- Наскільки законодавчо врегульована практика медіації сьогодні?

Незважаючи на відсутність єдиного визначення поняття медіації, цей термін можна зустріти у різних нормативно-правових актах. Зокрема, Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, затверджена Указом Президента від 20 травня 2015 року № 276/2015 розглядає медіацію як інститут, впровадження якого сприятиме ефективності правосуддя. У Законі України від 2 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» медіація є окремим видом правової допомоги, що входить до переліку послуг безоплатної первинної правової допомоги. Процесуальне право містить заборону допиту осіб, щодо таємної інформації, яка має зберігатись, та отримана в процесі медіації. Численні проекти закону «Про медіацію» неодноразово виносили на розгляд у Верховній Раді, проте не були прийняті.

- Чи застосовується в Україні практика медіації? Якщо так, то в яких сферах / галузях?

Без сумніву, кожен, хто має навички медіатора щоденно неформально застосовує їх у своїй роботі, адже це допомагає виявити істинні інтереси клієнтів та досягати найбільш вигідних для них рішень. Формалізований процес медіації в Україні був ініційований Донецькою групою медіації та розпочався за підтримки USAID ще у далекому 1997 році. У 1999 році запрацювали пілотні проекти медіації у судах Донецька та Одеси. Протягом 2004-2011 років медіація почала розвиватись ще у трьох напрямках: у кримінальних справах, шкільна медіація, як частина відновного правосуддя та профілактики злочинності. Сьогодні в Україні існує безліч моделей та видів медіації. Найчастіше говорять про три основні види: комерційну, корпоративну, сімейну медіацію, та медіацію за участі суб’єкта владних повноважень.

- Як впровадження і поширення практики медіації відіб'ється на ринку юридичних послуг?

Важко дати будь-який точний прогноз, проте досвід колег говорить про те, що робота з інтересами клієнта, не лише на рівні правової позиції, дає змогу запропонувати клієнтам результат, що перевершує їхні очікування. Це однозначно повинно мати позитивний ефект. Про цей світовий тренд свідчить і той факт, що потужні міжнародні корпорації також активно впроваджують медіацію як інструмент вирішення конфліктів.

- Які основні проблеми, пов'язані з позасудовим вирішенням спорів, перешкоджали розвитку медіації в Україні?

Дослідження свідчать, що розвитку медіації в Україні в першу чергу перешкоджає низький рівень поінформованості українців щодо переваг, які пропонує медіація. На другому місці, на мій погляд, варто назвати різноманіття навчальних програм медіації за відсутності єдиних стандартів і вимог як до якості навчання, проведення медіації, медіатора. Третій фактор - відсутність статистичних даних, відсутність таких потужних інституцій, які б запропонували поглиблене навчання, професійний розвиток медіаторів, проводили ґрунтовні дослідження у цій галузі, збирали та аналізували статистичні дані. Наприклад, у Сінгапурі, який має амбітну мету бути світовим центром медіації, створено перший у світі центр міжнародної медіації (Maxwell Chambers), Центр медіації Сінгапуру при Верховному Суді, Центр Медіації і консультації (Eagles EMCC), департаменти медіації при Міністерстві юстиції, Асоціацію споживачів Сінгапуру (CASE), Центр первинного вирішення спорів судів нижчої ланки, Суд з сімейних справ та Центр з вирішення спорів в фінансовій сфері (FIDReC), які активно ініціюють та впроваджують ефективні реформи.

Оксана Гриша,
Юрист ЮФ «Кушнір, Яким’як та Партнери»
Для інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» від 10.01.2020