Публікації

Способи протидії стосовно недобросовісних виробників. Практичний аспект

Вичерпного переліку дій, які підпадають під визначення недобросовісної конкуренції, Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» не містить, а тому сфера його застосування не обмежується лише діями, визначеними главами 2 - 4 цього Закону. Найбільш поширеними діями недобросовісної конкуренції є поширення інформації, що вводить в оману; розповсюдження контрафактної продукції, неправомірне використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, що можуть призвести до змішування з діяльністю власників цих об'єктів інтелектуальної власності; неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці. Одним із видів протидії недобросовісній конкуренції є судовий захист прав інтелектуальної власності. Частиною 1 ст.432 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. Згідно приписів ч.2 вказаної вище статті суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про: застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів; вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь; застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення. Відповідальність за порушення права інтелектуальної власності у вигляді відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення дій недобросовісної конкуренції, може наставити лише за одночасної наявності таких умов: факту протиправної поведінки; шкоди, завданої суб’єктові права інтелектуальної власності; причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Доказування наявності перших трьох умов покладається на позивача. При цьому судом застосовується презумпція вини особи, яка завдала шкоду: така особа вважається винною, поки не буде доведено інше. Разом з цим, відсутність вини порушника не звільняє його від обов’язку припинити порушення права інтелектуальної власності, та не виключає застосування щодо нього заходів, направлених на захист таких прав. Зокрема, опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та змісту судового рішення щодо такого порушення, припинення дій, що порушують право інтелектуальної власності, здійснюється незалежно від вини порушника. Втім, наведене правило підлягає застосуванню лише до тих способів захисту прав, які не належать до заходів відповідальності Відповідальність у вигляді відшкодування збитків, шкоди, сплати компенсації настає лише за наявності вини (постанова Пленуму ВГСУ №12 від 17.10.12).

Олександра Петровська-Іваніченко,
Старший юрист ЮФ «Кушнір, Яким’як та Партнери»
Український юрист №9(129) вересень 2013