Публікації

Ліквідований баланс

При виведенні неплатоспроможного банку з ринку НБУ схиляється до варіанта ліквідації банку з відшкодуванням коштів вкладникам Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

З приходом сьогоднішньої очільниці НБУ, активізувалась «чистка банківського сектора» через процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку. Від початку 2013 року Національний Банк України прийняв 36 рішень про відкликання банківської ліцензії та про ліквідацію банків. Першим з них був ПАТ «ЕРДЕ Банк», рішення про ліквідацію якого було прийнято 9.01.2013р. Ще в частину банків на сьогодні введено тимчасову адміністрацію. Найбільшим серед них є ПАТ «Дельта Банк» де сума відшкодувань Фондом гарантування вкладів фізичних осіб становить близько 16 млрд грн.

Робота Фонду

Процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Котрий в свою чергу створювався з метою підняти довіру до банківської системи в цілому і довіру вкладників фізичних осіб зокрема. Відповідно до передбаченої законом процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку після віднесення рішенням НБУ банку до неплатоспроможних, Фонд вводить в такий банк тимчасову адміністрацію, шляхом призначення уповноваженої особи фонду на тимчасову адміністрацію, наступного після такого рішення НБУ дня. Важливо зазначити, що відповідно до приписів ст. 35 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка в силу вимог закону повинна мати високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня «спеціаліст») та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації. На практиці, нажаль, уповноважені особи Фонду керуються виключно економічною доцільністю невідомо кого, а не вимогами закону і діють не завжди у спосіб прямо передбачений законом. За результатами трьохмісячної роботи тимчасової адміністрації, НБУ відкликає банківську ліцензію та приймає рішення про ліквідацію банку, а Фонд призначає ліквідатора банку на один рік.

Незважаючи на те, що законом передбачено п’ять способів виведення неплатоспроможного банку з ринку (ліквідація з відчуженням всіх або частини активів і зобов’язань приймаючому банку, поглинання неплатоспроможного банку приймаючим банком, створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів та зобов’язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією ., продаж неплатоспроможного банку інвестору), НБУ схиляється тільки до варіанту ліквідації банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів вкладників.

Тому, уповноважена особа Фонду в 3-х денний термін після такого рішення про ліквідацію мала би скласти та передати в Фонд для затвердження Загального реєстру вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду повний перелік таких вкладників , або перелік вкладників які такого права не мають в силу, чітко передбачених законом причин. Є ще оди можливий список на підставі встановлення уповноваженою особою Фондом договорів нікчемними, але також згідно чітко передбачених законом підстав та відповідною реституцією.

Що буде, якщо уповноважена особа Фонду на ліквідацію не включила вкладника в жоден перелік? Виправити таку помилку уповноважена особа Фонду може внісши додаткову інформацію про вкладника в повний перелік для внесення Фондом такого вкладника до Загального реєстру вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду . Також вкладник може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, з вимогою включити його до Загального реєстру та, щоб Фонд виплатив йому передбачені законом кошти.

Якою є судова практика

Як виглядає судова практика по даній категорії справ у Окружному адміністративному суді м. Києва. Так, на прикладі спорів з Фондом по ПАТ «ЕРДЕ Банк» вбачається, що було розглянуто 70 справ. Рішень котрими задоволено позови вкладників -60, відповідно 10 рішень котрими в позовах вкладників відмовлено. Вже в 2014 році тенденція змінилась і на прикладі спорів з Фондом по ПАТ « Старокиївський банк» вбачається, що було розглянуто 38 справ в яких задоволено позови вкладників лише в 5 рішеннях. Відповідно вкладники втратили 7млн грн. своїх вкладів повернення яких гарантувала держава.

Є судді, котрі у 2013році задовольняли вимогу вкладника про включення в Загальний реєстр і це логічно, бо як зазначалось вище, ліквідатором неплатоспроможного банку є Фонд. А вже в 2014 році змінили своє внутрішнє переконання і вказують, що не так позовні вимоги сформовані і Фонд не може затвердити перелік, якщо його не надала уповноважена особа Фонду, тому це неналежний спосіб захисту порушеного права. А хіба не Фонд призначає Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію? Та і законодавство, що регулює ці правовідносини не змінювалось. Яке значення для громадянина має внутрішня процедура прийняття рішень у владних структурах, адже відповідальність перед ним несе державний орган, а не його службовці?

В 2015 році категоричність суду у відмові вкладникам у задоволенні позовів дещо спадає і доводиться лише здогадуватись про причини цього, так як законодавство яке регулює дані правовідносини не змінювалось з 2012 року. Так, від січня до квітня 2015 року було розглянуто 100справу у спорах з Фондом по ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», в яких 57 рішенням позови вкладників задоволені.

Якщо, навіть бігло проаналізувати судову практику у справах з ФГВФО, то стає зрозумілим вибір лише одного з п’яти способів виведення неплатоспроможного банку з ринку. Адже тоді є можливість покерувати кругообігом коштів в природі, коштів нещасних вкладників розграбованих банків.

Олег Яким’як
Керуючий партнер, адвокат ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»
Судовий Вісник №4 (108) 30 квітня 2015р.

Назад