Публікації

Як юридичні особи воюють за свої депозити в неплатоспроможних банках?

Міжнародний Центр Врегулювання Інвестиційних Суперечок (International Centre for Settlement of Investment Disputes) являє собою автономну складову групи Світового банку. Послугами цього інституту на добровільній основі можуть скористатися країни—члени відповідної Конвенції. Слід зазначити, що розгляд інвестиційних суперечок у Центрі прямо передбачений законодавством 20 країн, причому таке саме положення міститься ще в приблизно 700 двосторонніх угодах. Так, наприклад, Договором між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій від 04.03.94 року та Угодою про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Королівством Нідерландів від 14.07.94 року передбачається передача спорів на вирішення Міжнародного Центру по врегулюванню інвестиційних спорів. Центр було створено відповідно до Вашингтонської конвенції про розв'язання інвестиційних суперечок між державами і фізичними та юридичними особами, підписаної 18 березня 1965 р. Це завдання сформульовано в ст. 27 Конвенції, згідно з якою жодна з країн не буде надавати дипломатичний захист або звертатися з позовами міжнародно-правового характеру, якщо йдеться про суперечки між її юридичними та фізичними особами й іншою країною. Зазначену Конвенцію було ратифіковано Україною 16.03.2000 року. Виходячи з того що головне завдання МЦВІС полягає в попередженні переростання інвестиційних суперечок між країнами - реципієнтами капіталу і приватними підприємствами в міждержавні суперечки політичного характеру, позивачам "City-State N.V.", "Praktyka Asset Management Company LLC", "Crystal-Invest LLC" та "Prodiz LLC" потрібно буде довести бездіяльність державних органів України в запобіганні чи потуранні в порушенні їхніх прав як інвесторів. Певною проблемою для позивачів є те, що вони втратили частину банківського депозиту, а не прямі інвестиції. Тому шанси на даному етапі розгляду справи можна оцінити як 50 на 50. Поява М.Лагуна в публічних місцях в якійсь мірі це підтверджує, хоча позивачі можуть використовувати такі факти на свою користь та намагатись схилити арбітраж на свою сторону.

Якщо при розгляді даної справи будуть встановлені преюдиційні факти та рішення буде на користь позивачів, звичайно це додасть натхнення та впевненості іншим компаніям, що постраждали, звертатись з позовом до України. І так як в Україні не передбачена персональна відповідальність чиновників за завдання збитків державі, а у разі виграшу позивачів гроші будуть просто заблоковані в рахунок траншів Світового банку, а такого роду трансакції ми мали змогу спостерігати при направленні траншів на обслуговування кредитів та погашення попередніх боргів, шанси позивачів зростають.

Олег Яким’як
Старший партнер, адвокат ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»
Forbes 04.11.2015