Публікації

Корупціонерам обіцяють довічне ув’язнення

Лише незворотність покарання зможе відбити бажання заробляти легкі гроші

Частина законодавчих ініціатив в законопроекті спрямована на забезпечення невідворотності покарання. Це полягає в тому, що «запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до особи, яка є підозрюваним чи обвинуваченим у скоєнні корупційного злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України». Дана законодавча ініціатива унеможливлює підозрюваному скористатись таким запобіжним заходом як застава для того, щоб уникнути кримінального переслідування, виїхавши за межі України або маючи можливість впливати на розслідування. Нажаль дуже часто має місце ситуація, коли підозрюваного, який займав відповідальне або особливо відповідальне становище, суд відпускав під заставу чи обирав інший запобіжний захід і після цього підозрюваний покидав межі України.

Також законопроектом пропонується, щоб розмір застави не був меншим, ніж розмір заподіяної злочином шкоди. Таким чином, на думку розробників законопроекту ці зміни будуть сприяти невідворотності покарання.

Законопроектом пропонується відмінити можливість суду апеляційної інстанції скасовувати вирок або ухвалу і призначати новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Це використовувалось, як правило, прокурорами для затягування судового розгляду чи то з метою якнайдовшого утримання під вартою підозрюваного, чи не бажанням отримати в кінцевому результаті оправдального вироку. Позитивність такого кроку підтверджується результатами після відміни аналогічних норм Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України.

Законопроект пропонує посилення кримінальної відповідальності, встановлюючи суворіше покарання за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, аж до довічного позбавлення волі для осіб, які займають особливо відповідальне становище. Також пропонується посилити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, збільшуючи нижній поріг санкції позбавлення волі. Максимальний строк позбавлення волі залишився таким як був – 10 років. На мій погляд, для кращого практичного результату, доцільніше було би встановити суворіше покарання саме за незаконне збагачення, так як на відміну від пропозиції чи отримання неправомірної вигоди, незаконне збагачення буде при самій наявності матеріальних благ, законність джерела походження яких особа не може підтвердити. В той же час законопроектом не пропонується підсилення кримінальної відповідальності для осіб, котрі пропонують, обіцяють або надають неправомірну вигоду службовій особі.

Важливішим за суворість покарання, як показує досвід Китаю, є невідворотність покарання.

Згідно журналістським дослідженням, за останній рік жоден з чиновників найвищого рівня не був покараний за корупційними статтями кримінального кодексу. З 952 осіб, котрі притягались за корупційні злочини, 350 осіб було звільнено від покарання, 312 осіб відбулись штрафами, 123 особи було виправдано, лише 33 особи засуджені до тюремних строків.

Ще півстоліття тому в бідній азіатській країні Сінгапур рівень корупції зашкалював. Сьогодні Сінгапур входить до п’ятірки найменш корумпованих країн світу. Здійснили вони це завдяки об’єднанню зусиль в роботі над законодавством, в роботі з суспільством над зниженням рівня толерантності до корупції, забезпеченні невідворотності покарання. Сінгапурські чиновники живуть на доволі високу зарплату, але щороку звітують про доходи своїх сімей. Недоторканості там немає, тому ким би ти не був, якщо попався – гарантовано сядеш до в’язниці. Це спрацювало і обійшлося без відрубаних голів, як у Китаї. В Китаї антикорупційне законодавство найсуворіше в світі. Чиновників, помічених у махінаціях, зазвичай чекає страта, або відрубування рук. Незважаючи на це, у Китаї досить високий рівень корупції. Аналіз боротьби з корупцією в цих двох країнах наводить на думку, що для подолання, а радше вилікування від корупції потрібно три речі: законодавче врегулювання, що унеможливлює розвиток корупції, забезпечення невідворотності покарання і рівності всіх перед законом, та зниження рівня толерантності до корупції в суспільстві.

В нашому суспільстві достатньо високий рівень толерантності до корупції. Адже корупція – це не дія, а стан морального занепаду, в якому людина звикає жити. Корумпована особа не помічає свого занепаду. Це відбувається подібно як із поганим запахом з рота, так як той, хто його має, його не відчуває. Але інші відчувають і повинні йому про це сказати. Є сподівання, що Е-декларування теж буде сприяти контролю за адекватністю зростання добробуту чиновників до їхніх доходів, а відтак рівень толерантності до корупції в суспільстві буде спадати.

Олег Яким’як
Старший партнер, адвокат ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»
Портал «Урядовий кур’єр» від 19.11.2016