Публікації

Чи засудять винних у банкрутстві

Для стабілізації банківської системи і посилення покарання для власників і керівників банків парламент прийняв, а Президент підписав закон № 218-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб"

Старший юрист ЮФ «Кушнір, Яким’як та Партнери» Юрій Павлишинець прокоментував цей закон наступним чином:

Виконання вимог МФВ задля отримання настільки необхідного першого траншу фінансової допомоги є першочерговою метою політичних кіл країни, при цьому, як правило, нехтують практичною стороною подальшої імплементації прийнятих законів та професійним аналізом їх впливу на відповідні сфери діяльності. Сподіватимемось, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних із банком осіб» стане виключенням з правил, а його прийняття дійсно матиме реальні (а не лише потенційні) позитивні наслідки для банківської системи.

Найбільш прогресивна ідея закону – нарешті зафіксовано можливість притягнути до відповідальності реальних власників банку і інших пов’язаних з банком осіб. Так закон дозволить НБУ проаналізувати не тільки реальну структуру володіння банком, а й виявити всіх осіб, які мають інтерес у діяльності банку, і які повинні всім своїм майном відповідати за завдану банку шкоду. Крім того, законом заборонено вчиняти угоди між банком і пов’язаними з ним особами на не ринкових умовах, що має завадити виведенню коштів з банку або наданню його пов’язаним особам невиправданих преференцій, наприклад за депозитними або кредитними договорами.

Звичайно, поки що слід дуже стримано оцінювати перспективи реалізації норм Закону на практиці. Подібні норми були раніше успішно запроваджені в низці інших країн, як потребували фінансової допомоги зовні, але гарантувати їх успішність в Україні важко. Як і будь-яке інше правило, закон матиме позитивний ефект виключно у разі його беззаперечного виконання. Оскільки на чітке дотримання всіма банками вимог закону надії мало (будемо відверті), НБУ та українські суди мають показати найвищий ступінь професіоналізму під час практичного застосування його положень.

Так автори закону зобов’язали всі банки подавати НБУ інформацію про пов’язаних з ними осіб, приймаючи до уваги, що банку може не бути відомо про всіх таких осіб, Законом також зобов’язано і самих пов’язаних осіб повідомити банки про свій статус протягом одного місяця з дня набрання ним чинності. Законом однак не встановлено відповідальності для пов’язаних осіб за недотримання такого строку, або взагалі ігнорування цієї норми, більше того, для осіб, які набудуть статусу пов’язаних у майбутньому, такого обов’язку взагалі не передбачено. Натомість законодавець наділив НБУ правом самостійно визначати пов’язаних з банком осіб та повідомляти про це відповідний банк. Залишається сподіватись, що НБУ має достатній рівень ресурсів та експертизи аби виявити таких осіб навіть за умови, якщо банк намагатиметься їх приховати. Не виключено, що необхідно буде прийняти низку підзаконних нормативно-правових актів задля кодифікації і ефективної протидії способам приховування пов’язаних осіб.

Також надзвичайно велике значення для ефективності закону матиме застосування українськими судами нових та незвичних для них норм. Якщо зі спливом певного періоду часу судова практика буде визнана незадовільною, необхідно буде розробити та впровадити нові норми щодо посилення відповідальності власників і пов’язаних осіб банку.

Юрій Павлишинець
Старший юрист ЮФ «Кушнір, Яким’як та Партнери»
Портал «Банкрутство & Ліквідація», 18.03.2015