Бізнес під час війни
- Що робити, якщо бізнеси домовлялися про товари чи послуги від іншого підприємства - і тут почалася війна. Припустимо, роботи вже виконані, товар поставлено, а гроші не сплачено. Замовник каже, що не може розрахуватися, бо війна. Які можливі шляхи виходу із такої ситуації? + Чи може замовник не платити підряднику через військові дії? Якими можуть бути наслідки?
28 лютого 2022 року ТПП видала
офіційний лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким підтвердила існування форс-мажорної обставини військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану в Україні. Проте це повідомлення не свідчить про те, що у бізнесу автоматично виникає право не виконувати обовʼязки за договорами.
Відповідно до ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України та
ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», варто звернути увагу, що саме
настання форс-мажорної обставини не є підставою для невиконання зобов’язання, а всього лиш може слугувати підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання. Тобто при неможливості через форс-мажорні обставини розрахуватись за поставлений товар чи надані послуги до порушника не застосовуватимуться санкції на час дії таких обставин, проте саме зобов’язання щодо розрахунку продовжує свою дію і при закінченні форс-мажору повинне негайно виконуватись.
Для того, щоб обставина вважалась форс-мажором і, як наслідок, особа, яка порушила зобов'язання, звільнялась від відповідальності за порушення зобов'язання, потрібно довести:
- непередбачуваність обставин на момент укладення договору;
- незалежність обставин від волі сторін;
- безпосередній вплив обставин на можливість виконати зобов’язання за договором.
Якщо дві перші умови є очевидними, то найскладнішою умовою для доведення є причинно-наслідковий зв’язок між війною та неможливістю виконати зобов’язання за договором.
Тобто неможливість розрахуватись за договором повинна бути наслідком воєнних дій чи обставин, пов’язаних з ними. При цьому слід пам’ятати абз. 2 ст. 617 ЦК України, згідно із якою
сама відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. У зв’язку з цим доводити наявність форс-мажору стороні, яка виконує грошові зобов’язання, є доволі складно.
Втім, винятком можна вважати заходи валютного контролю. Постановою Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 було уведено мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та Уряду,
окремих дозволів НБУ). Тому, якщо неможливість розрахуватись за договором пов’язана саме з такими заходами, довести наявність форс-мажору буде простіше, оскільки існуватиме причинно-наслідковий зв’язок між постановою та неможливістю здійснити розрахунок.
В будь-якому разі, якщо замовник має намір скористатись обставиною форс-мажору, необхідно:
- перевірити форс-мажорне застереження у договорі та порядок його застосування;
- зібрати пакет документів, зокрема, копію договору, копії документів про виконані та не виконані зобовʼязання, копії документів, що підтверджують неможливість провести розрахунки, копію загального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин - військової агресії Російської Федерації проти України;
- повідомити виконавця про настання форс-мажорної обставини відповідно до порядку, передбаченого договором, та надіслати йому зібраний пакет документів.
- Як взагалі законодавство регулює зобов'язання між суб'єктами господарювання щодо сплати за рахунками в умовах воєнного стану?
Певні обмеження чи спеціальне правове регулювання зобов'язань між суб'єктами господарювання щодо сплати за рахунками в умовах воєнного стану законодавством не передбачено. Проте при розрахунках слід враховувати окремі правила роботи банківської системи, передбачені Постановою Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18.
- Чи вказується війна як форс-мажор у бізнес-договорах?
Як правило, усі бізнес-договори містять застереження про форс-мажор, в якому, серед іншого, зазначено перелік таких обставин. Навіть до 24.02.2022 у бізнес-контрактах серед переліку обставин непереборної сили сторони включали загрозу війни, збройний конфлікт або серйозну погрозу такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожі атаки, блокади, військові ембарго, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну тощо, оскільки ці обставини перераховані як форс-мажорні обставини у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
- Чи працюють зараз в Україні господарські суди (можливо, у регіонах, де не відбуваються активні бойові дії)? Які справи вони розглядають?
Одразу 24.02.2022 Рада суддів України прийняла рішення
«Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні», яким звернула увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена , в такий спосіб запевнивши, що суди продовжуватимуть свою діяльність в умовах воєнного стану.
Беручи до уваги ст. 10, 12 та 26 Закону України
«Про правовий режим воєнного стану» також можна дійти висновку, що введення воєнного стану радикально не впливає на роботу судів, не є підставою для припинення, обмеження чи будь-якого іншого впливу на їхню діяльність (наприклад, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства).
Проте якщо існує реальна неможливість здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Такий закон, а саме Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни підсудності судів», було прийнято 03.03.2022. Ним передбачено, що робота суду може бути припинена з одночасним визначенням іншого суду, який буде здійснювати правосуддя на території суду, що припинив діяльність та який найбільш територіально наближений до суду, роботу якого припинено, або до іншого визначеного суду, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, а у разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя своїх повноважень – за
розпорядженням Голови Верховного Суду.
За рішеннями про зміну територіальної підсудності можна слідкувати на офіційному сайті Ради судів України.
Крім того, враховуючи доволі швидкі зміни обставин та швидке прийняття нормативних рішень, рекомендуємо слідкувати за інформацією про роботу тих чи інших судів за повідомленнями на офіційному сайті суду «Судова влада» та на офіційних сторінках судів у «Фейсбук». Наприклад, у такий спосіб Господарський суд Львівської області повідомив, що продовжує свою роботу в звичайному режимі, проте просить всіх учасників судових проваджень брати участь в
судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Журнал «Фокус»
Марта Береза
Юрист ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»Журнал «Фокус» від 11.03.2022 року
Назад
