Публікації
Амністія капіталів. Розбір запропонованих Зеленським податкових поблажок: ставки та ризики
Запропонована амністія капіталів не стане засобом легалізації «брудних» доходів корупціонерів Уже декілька років тема анонсованої чинним президентом України «амністії капіталів» перебуває під пильною увагою українців. 25 лютого 2021 року Верховною Радою України було зареєстровано чотири законопроекти №№ 5153, 5154, 5155 та 5156, які спрямовані на легалізацію і детінізацію доходів і майна фізичних осіб, прихованих від оподаткування. У цій статті ми розглянемо, на яких умовах українцям пропонується амністія капіталів і чи справді виправдані такі заходи.
Що таке податкова амністія?
Податкова амністія, або, як її ще називають, амністія капіталів, передбачає проведення у період із 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року кампанії із добровільного одноразового декларування фізичними особами належних їм активів, зокрема грошових коштів, майна й інших цінностей, за які з будь-яких причин податки не були сплачені раніше. Громадяни, які подали добровільну декларацію, звільняються від адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення, пов’язані з несплатою податків, за умови сплати ними спеціального збору з одноразового добровільного декларування. Іншими словами, амністія капіталів - це пропозиція держави легалізувати Ваші доходи та майно за спеціальною ставкою, суттєво нижчою від актуальної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та додатково 1,5% військового збору. Основна засада – добровільність декларування. Тобто той, хто бажає отримати звільнення від відповідальності, повинен подати декларацію і сплатити відповідний збір.Хто зможе подати одноразову добровільну декларацію?
Подати декларацію мають право фізичні особи-резиденти України, а також фізичні особи-нерезиденти, які на момент отримання активів були резидентами, за винятком тих осіб, які починаючи з 1 січня 2005 року подавали або повинні були подавати декларацію відповідно до антикорупційного законодавства. Тобто, запропонована амністія капіталів не стане засобом легалізації «брудних» доходів корупціонерів. Цікаво, що подати декларацію можна буде як безпосередньо фізичною особою, так і знеособлено, тобто без ідентифікації декларанта, через нотаріус. Як бачимо, можливість подання добровільної декларації наразі передбачена лише для фізичних осіб, а тому компанії можуть продовжувати вести свою діяльність обраним для себе шляхом.Які об’єкти підлягають декларуванню?
Декларуванню підлягатимуть доходи та активи, розміщені як в Україні, так і закордоном, які були придбані до 1 січня 2021 року та які в момент їхнього отримання підлягали оподаткуванню в Україні, але з них не були сплачені податки та збори. Задекларувати можна буде валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва, частки (паї) у майні юридичних осіб, які перебувають чи зареєстровані як в Україні, так і за кордоном. При цьому, в декларації не вимагається зазначення інформації про джерело походження задекларованих активів. Водночас, готівкові кошти, активи, набуті декларантом внаслідок вчинення кримінальних правопорушень (за винятком порушень, пов’язаних із ухиленням від сплати податків і зборів або порушення валютного законодавства) та активи осіб, щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за статтями 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) 258-5 (фінансування тероризму) та 306 (використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або лікарських засобів), ч. 1-2 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги), 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) та 369-2 (зловживання впливом) Кримінального кодексу України не можуть бути об’єктами декларування. Звільняються від декларування і сплати збору з одноразового добровільного декларування такі активи:- квартири загальною площею, яка не перевищує 120 кв.м., або майнові права на таку квартиру;
- житлові будинки загальною площею, яка не перевищує 240 кв.м., або недобудовані будинки такої ж площі (за умови наявності права власності на земельну ділянку);
- нежитлові будівлі некомерційного призначення або недобудовані житлові будівлі некомерційного призначення площею до 60 кв.м.;
- земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначені Земельним кодексом України;
- один транспортний засіб особистого некомерційного використання, за винятком транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 та більше осіб, легкового автомобіля з об'ємом двигуна не менше 3 тис. куб.см або середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної зарплати, мотоцикла з об'ємом двигуна більше 800 куб.см, літака, гелікоптера, яхти та катера, право власності на який було зареєстровано на момент декларування;
- інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн.
Які ставки оподаткування?
Для валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні й інших активів, які зареєстровані чи перебувають в Україні, передбачена ставка 5%, натомість для валютних цінностей, розміщених на рахунках у фінансових установах за кордоном, прав грошової вимоги до нерезидентів та інших активів, які перебувають за кордоном ставка становитиме 9%. Також, передбачена спеціальна ставка в розмірі 2,5% для державних облігацій України, придбаних декларантом з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року.Очікувані результати
Інтерес держави у проведенні амністії капіталів очевидний. По-перше, це є чудовим способом поповнення державного бюджету шляхом залучення до сплати спеціального одноразового збору платників, які раніше уникали оподаткування. По-друге, це детінізація доходів та активів громадян, їх виведення в легальний обіг та залучення у національну економіку. По-третє, на думку авторів законопроекту, такі заходи сприятимуть підвищенню податкової культури громадян. Адже, отримавши амністію за старими «гріхами», платник податків не стане здійснювати нові правопорушення і вживатиме заходів для подальшої сумлінної сплати всіх податків. Утім, як наголошують самі автори законопроекту, не слід переоцінювати мету збільшення бюджетних надходжень, адже головною метою таких заходів є повернення в економічний обіг України раніше виведеного капіталу. Такі заходи спрямовані на боротьбу з розмиванням податкової бази та переміщенням прибутків за кордон з метою створення передумов для подальшої імплементації в Україні Плану дій BEPS.Виправданість податкової амністії для українців
Мабуть, більшість українців турбує питання чи варто декларувати свої активи. На перший погляд, вигода податкової амністії для українців зрозуміла. Адже, заробивши 100 тис грн, українець матиме сплатити лише 5 тис грн замість 19,5 тис грн (18% ПДФО та 1,5% військового збору) і, при цьому, він звільняється від відповідальності за несплату таких податків. Звучить доволі заманливо, однак є низка проблем. По-перше, декларування не поширюється на готівкові кошти, а лише на кошти, розміщені на банківських рахунках. По-друге, вище наведено перелік активів, звільнених від декларування і сплати збору, які по суті є звичайним майном середньостатистичної української сім’ї. Тобто, фактично запропонована податкова амністія не поширюється ні на посадовців (які зобов’язані подавати антикорупційні декларації), ні, навіть, на кожного пересічного українця. На кого вона ж тоді розрахована? Амністія капіталів є чудовим способом легалізувати виведені з-під оподаткування активи фізичних осіб із високим рівнем доходу. Адже ставка для оподаткування у розмірі 5% чи 9% є зовсім мізерною порівняно з 19,5%. Однак, це викликає цілком логічні питання у тих українців, які всі ці роки сумлінно декларували свої доходи та платили встановлені податковим законодавством податки та збори, адже за таких умов, добросовісні платників податків несуть витрати на сплату податків більші, ніж витрати «приховувачів активів» та «злісних ухилячів» від сплати податків, що цілком обґрунтовано може спричинити обурення суспільства. Крім того, звичайний механізм оподаткування доходів фізичних осіб в Україні наступний: отримавши дохід по всьому світу (як на території України, так і іноземного походження), в кінці року така особа має подати декларацію і сплатити податок. Але проблема полягає у тому, що фактично такі доходи не оподатковуються в Україні, бо не подаються декларації, а дієвий механізм, який би змушував кожну особу подати декларації і сплатити податок, наразі відсутній. Так само немає механізму обміну інформацією між податковими органами України та інших країн світу щодо того, чи було отримано дохід, сплачені податки тощо, не кажучи вже про неофіційне працевлаштування більшості заробітчан. Тобто, більшість українців, які роками ухилялися від декларування своїх доходів та активів, навряд чи захочуть добровільно їх легалізувати та сплатити збір навіть за спеціальною зменшеною ставкою, маючи можливість цього уникнути. До того ж, українців турбує, чи очікувати в майбутньому перевірок, в тому числі податкових, тим, хто «відкриє» свої доходи та активи. На даному етапі це прогнозувати важко. Попри те, що законопроектом № 5153 передбачається запровадження заборони на використання відомостей, що містяться у спеціальній добровільній декларації, у розслідуваннях та/або перевірках відносно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах, беручи до уваги українські реалії, не можна виключати, що такі декларанти будуть викликати особливий інтерес у податкових та правоохоронних органів. У зв’язку з цим, можна цілком припустити, що певний відсоток українців керуватимуться принципом «не будити сплячого собаку». Незважаючи на неоднозначність положень, аналізовані законопроекти були визначені Президентом України як невідкладні для їх позачергового розгляду Верховною Радою України, а тому цілком ймовірно, що українцям слід готуватися до початку власної «податкової» історії з чистого листа.Анастасія Равлик,Юрист ЮФ «Кушнір, Яким’як та Партнери»Портал UBR.ua від 4 березня 2021 року
Назад