Публікації

Декларування по новому: що внести до декларації за 2019 рік

17 березня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

Крім того, суб’єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію перед звільненням або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.

Також звертаємо вашу увагу, що 20 березня 2020 р. набрав чинності Закон України № 524-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції». Пункт 53 розділу І зазначеного Закону встановлює, що в деклараціях за 2019 рік інформація зазначається згідно з вимогами, визначеними в статті 46 Закону в редакції, що діяла станом на 25 вересня 2019 року. Зокрема, у трьох типах декларацій за 2019 рік – «щорічна», «після звільнення», «кандидата на посаду» – не потрібно зазначати:

• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї;
• належність до національних публічних діячів;
• зареєстроване місце проживання членів сім’ї суб’єктів декларування;
• об’єкти декларування, які перебували у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї протягом не менше половини днів звітного періоду;
• членів сім’ї суб’єкта декларування, які спільно з ним проживали сукупно протягом не менше 183 днів протягом року;
• трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;
• криптовалюти, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї;
• банківські та інші фінансові установи, в яких у суб’єкта
декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно (розділ 12.1 декларації).

1. Внесення до декларації нерухомості, яка розташована на тимчасово окупованих територіях

На практиці посадовці уникали декларування нерухомості на непідконтрольній Україні території, посилаючись на відсутність можливості користуватися нею. Проте зазначене положення не скасовує права власності на об’єкт нерухомості, а тому За фізичними особами, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що перебуває на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Підсумовуючи, суб’єкт декларування зобов’язаний вносити до декларації відомості про всі об’єкти нерухомості, що належать йому та членам його сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них на праві володіння або користування, в тому числі якщо такі об’єкти розташовані на тимчасово окупованій території України.

2. Чи треба декларувати службові авто

Службове авто використовується виключно у службових цілях, а тому зазначене майно декларувати не потрібно. Також не потрібно зазначати в декларації відомості про транспортні засоби, які належать на праві приватної власності або перебувають у володінні чи користуванні юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, якщо такі транспортні засоби призначені виключно для використання в процесі здійснення господарської діяльності юридичної особи.

Серед декларантів, зустрічаються ситуації коли декларант має на праві власності ТЗ, проте не має посвідчення водія. У такому випадку, якщо транспортний засіб належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в їх володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право то його необхідно декларувати.

Також підлягає декларуванню нерозмитнений транспортний засіб, який належить у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Варто зазначити, що інформація про транспортні засоби, які перебували у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї протягом не менше половини днів протягом звітного періоду, не зазначається при поданні декларацій типів «щорічна», «після звільнення», «кандидата на посаду» за 2019 рік.

3. Рух коштів у межах сім’ї – потребує декларуванню

Рух коштів у готівковій або безготівковій формі між суб’єктом декларування та членами його сім’ї, відомості про яких зазначені в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації, не вважається доходом/видатком в розумінні Закону та не підлягає декларуванню в розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

Разом з тим, якщо такі кошти є предметом договору дарування (усного чи письмового), укладеного між суб’єктом декларування та членами його сім’ї, – вони вважаються доходом та декларуються в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації як подарунок (з урахуванням встановленого Законом порогу декларування) у випадку, якщо вартість подарунку перевищує 5 Прожиткових Мінімумів – 9605 грн.

Зазначена норма не є досконалою, адже принцип декларування подарунку порушує норму Сімейного Кодексу України про матеріальну підтримку чоловіка і дружини, а також утримувати дитину віком до 18 років. У найближчий час з’явиться перша судова практика, і це питання буде вирішено.

4. Чи є податкова знижка доходом

Право платника на податкову знижку передбачене статтею 166 ПК України. Податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати.

У декларації зазначаються відомості про отриману заробітну плату, включаючи податки і збори. Тому кошти, отримані як податкова знижка відповідно до статті 166 ПК України, не вважаються доходом для цілей декларування та не зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

5. Як задекларувати проценти нарахованих за валютним вкладом

Потрібно суму кожного нарахування процентів за певний період, включаючи податки і збори, конвертувати у гривню за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату фактичної виплати процентів, потім визначити їхній сукупний розмір, отриманий за звітний період в одному банку і зазначити в декларації цю загальну суму процентів.

На практиці виглядає наступним чином: нараховано процентів за листопад у розмірі 100 доларів, після утримання податків і зборів, до декларанта надійшло 15 грудня 80 доларів. Саме на дату надходження коштів до декларанта, вираховуємо гривневий еквівалент за Курсом НБУ.

Дохід у вигляді процентів, нарахованих за кількома вкладами, поміщеними в один банк, зазначається в декларації сукупно. Дохід у вигляді процентів, нарахованих за вкладами, поміщеними в різні банки, зазначається в декларації окремо

6. Декларуємо обмін валют

Зазначені правочини підлягають декларуванню у графі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації (у випадку, коли розмір разового видатку чи вартість предмета правочину перевищує 50 Прожиткових Мінімумів – 96 005 грн), адже здійснюючи операцію з обміну валюти, особа набуває новий актив (грошові кошти у новій валюті).

Важливим аспектом, залишається те, що у разі здійснення разового видатку (на купівлю валюти) на суму, яка перевищує 50 Прожиткових Мінімумів, суб’єкт декларування (на якого поширюються вимоги частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції») повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Проте зазначені положення є протиречивими, по-перше при обміні валюти декларант не набуває нового активу, особа в межах активу змінює її характеристику, по-друге, при здійсненні обміну валюти особа не має суттєвих змін в майновому стані, здійснюється виключно заміна характеристики валюти.

7. Декларування коштів, які знаходяться на рахунку банку, який перебуває у процедурі ліквідації

Суб’єкт декларування, який є акцептованим кредитором банку, що перебуває у стані ліквідації, повинен зазначати у розділі 12 «Грошові активи» декларації відомості про кошти у сумі, визначеній Фондом.

Не підлягають відображенню в декларації відомості про кошти, вимоги за якими вважаються погашеними станом на кінець звітного року. Погашеними вважаються вимоги, які банк не може задовольнити через нестачу коштів та активів.

Підсумовуючи, декларант декларує у розділі «Грошові активи» виключно не погашені вимоги до банку, який перебуває у процедурі ліквідації.

Отже, подання декларації за 2019 рік має свої особливості та нововведення, часом вони суперечать одне одному, що порушує принцип правової визначеності, який було закріплено у справі ЄСПЛ «Олександр Волков проти України». Варто зазначити, що з кожним роком електронне декларування спрямовую свій вектор на зменшення тінізації майна у декларантів, що в свою чергу зменшує корумпованість нашої держави.

Олександр Цуркан
Молодший юрист ЮФ «Кушнір, Яким'як та Партнери»
14.05.2020

Назад